Готуємося до вечора пам’яті героїв Крут

Як сніги покриють землю

Рядном білим, — не забудь

Спом’янути тую славу,

Що лишилась нам з-під Крут.

Івасько Триста юних отчайдухів…

Стократ більший був там враг, —

Не вступились, не подались,

Всі лягли там на полях.

Яблонська Вічну славу здобували

Україні біля Крут,

Не забудь героїв триста,

Спом’яни їх, не забудь.

Мельник Тим, хто в боротьбі за волю і кращу долю України  не дожив до сьогоднішнього дня, спить у знаних і безіменних могилах, розкиданих по рідній  землі, — присвячується.

Козловська  Цвіту нашого народу, його славним синам, які у розквіті своїх духовних і фізичних сил віддали молодість і найдорожче, що є в кожного з нас, життя, — присвячується.

Мельник Тим, кого в умовах більшовицької тиранії ми повинні були забути і викреслити зі своєї пам’яті та історії, героям, які полягли в страшному бою під Кругами — присвячується.

 Коваль Під Крутами бій, під Крутами кров…

Про давню трагедію згадаю знов.

Під Крутами смерть, під Крутами плач…

І кулю у серце націлив палач.

Під Крутами юність, під Крутами сум.

Над життям юнацьким надруга і глум.

Під Крутами розум і нації цвіт.

А хто за цей злочин дасть нам отвіт?

Кобзєв Під Крутами сльози, зітхання тяжке…

І як же це сталось, здатний хто на таке?

Стало каменем серце отут біля Крут

І заповідь божа затоптана в бруд.

А заповідь п’ята каже; “Не вбий!”

То хто ж породив тебе кате людський?

ОлексПід Крутами вбивство, під Крутами гнів…

І все пам’ятаю через тисячі днів.

І пам’яті свічка горить не згаса

І 300 сердець – наша гордість, краса.

Під Крутами квіти, “Реквієм” спів…

Пам’ятай, Україно, патріотів синів!

Козл Якими обкраденими виявилися ми, українці, після стількох років московського панування в Україні. Від нас вкрали, заховавши за товстенною стіною забуття нашу історію, яка, незважаючи на час, усе ж не перестає кровоточити, як рани тих трьохсот юнаків, які в січні 1918 року піднялися на захист незалежної Української держави, протиставивши до зубів озброєним московсько-більшовицьким військам свої гарячі серця.

МельнВісім десятиліть відділяють нас від того часу, та події 29 січня 1918 року живуть в душі українського народу, ятрять його серце. То ж давайте зазирнемо в ті дні, відкриємо ще одну сторінку нашої історії, усвідомимо суть трагедії, ім’я  якої Крути.

КозлБуремний і незабутній 1917 рік. Скориставшись осабленням царської Росії в ході першої світової війни і наслідками Лютневої революції, 4 березня 1917 року в Києві з представників різних політичних партій утворилася Українська Центральна Рада на чолі з професором Михайлом Грушевським.

Мельн 20 листопада 1917 року Центральна Рада проголошує Українську Народну Республіку.
У самому серці Києва , Софійській площі на підтримку українській революції зібрався волелюдний мітинг. Це був по-справжньому перший вияв масового українського патріотизму. Сто тисяч небайдужих того дня під жовто-блакитними прапорами молилися Богу за Б.Хмельницького, Т.Шевченка, молилися за україну. Усі присутні присягнули на портрет Т.Шевченка, присягнули, що не покладуть рук доти поки не буде збудована вільна, незалежна Україна.

Лунають дзвони , звучать слова. «Всюди воля! Всюди слава! Повернулась нам держава! Бог Всевишній дав її піднімаймось із руїн!».Олексюк

Горіла золота заграва:

Здригався світ під звуки сурм.

Широко залунала слава,

Що нам воскресла вся держава

Що Україна встала з тюрм

Гоїлися столітні рани,

Бо не царив вже кволий жах.

Лежали в поросі тирани,

Розірвано важкі кайдани,

Стелився у майбутнє ясний шлях

Заграли нам воскреслі дзвони

І вже жертвенний власний труд

Творив права, свої закони

Царив вже лад, а не прокльони,

Своя влада, а не царський кнут!

 Пісня «О, Україно!»   Дзвони.

КозлПроголошення Української народної республіки стало кісткою у горлі для російського керівництва і вже через пару днів у Петрограді було прийнято рішення відправити армійські частини для придушення “контрреволюції” на півдні Росії, до контрреволюції була віднесена і Центральна Рада.

Мельн25 грудня 1917 року північна московська армія почала загальний наступ , розпочалася війна Радянської Росії з незалежністю Українського народу. 

КозлУ грізному полум’ї громадської війни поставав 1918 рік. Окуповано Харків, Полтаву, Чернігів.

МельнВояки-українці, розкидані всіх фронтах, свідомо віддали себе в розпорядження Центральної Ради, готові були йти на великі жертви заради визволення своєї поневоленої Батьківщини. Але саме цих патріотичних прагнень Центральна Рада не врахувала. І це було однією з трагічних помилок.

Козл А час і працював проти України, бо „червоні” москалі скористалися цим часом для зміцнення власних сил і позицій. За допомогою посиленої агітації вони перетворили національну революцію в Україні на соціальну. Фронтовики-українці, які складались в основному з робітників і селян, поволі відходили від гасел національних і йшли за кличами соціальними “за фабрики, за землі…”

МельнСаме  на ту  мить  – 22  січня   1918  року – було створено Четвертий  Універсал Центральної Ради, яким Україну було проголошено як вільну самостійну державу. 

Коляда Народе України! Твоєю силою, волею, словом утворилася на українській землі вільна Українська Народна Республіка. Здійснилася давня мрія твоїх батьків, борців за волю і право робочого люду!

АрхіпцевТа у важку годину народилася воля України. Чотири роки жорстокої війни обезсилили наш край і народ. Фабрики не виробляють товарів, залізні дороги розбиті, страшена інфляція. Кількість хліба зменшується. Настає голод.

Коляда А тим часом петроградський уряд Народних Комісарів оголосив війну Україні, щоб повернути Українську Республіку під свою владу, і посилає на наші землі свої війська, які грабують селян, убивають невинних людей і сіють анархію.

Архіпцев Для того, щоб привести свій край до ладу, закріпити революцію і нашу волю, ми, Українська Центральна Рада, оповіщаємо всіх громадян України: «Віднині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого незалежною, вільною, суверенною державою українського народу. Всіх громадян самостійної Української Народної Республіки зазиваємо непохитно стояти на сторожі добутої свободи і прав нашого народу й усіма силами боронити свою долю від усіх її ворогів».

Мельн Але військо втомлене довгою війною, підбурене більшовицькими пропагандистами, байдуже сприйняло цю звістку, а подекуди   навіть вороже. Така поведінка військовиків сіяла тривогу, породжувала непевність.

БуськоНароде мій, для всіх завжди відкритий

Не вір, що воля з’явиться сама,

Не дай себе підступно обдурити,

Мовляв, дороги іншої нема,

Як знову йти до старшого нам брата

Просить своє… й на весь світ працювать,

Не дай себе до нитки обідрати,

Зумів же двічі пута розірвать.

Не вір невтомним брехунам пихатим.

На жаль, такі синочки в тебе є,

Що все на світі ладні обібрати,

Купити, перезрадити, продати,

Священну волю навіть розіп’яти,

Покривдить рідну матір, осміяти,

Щоб тільки крісло втримати своєю

Народе мій, великий, український,

Як буде в тебе воленька свята,

То буде й коровай, і мед по вінця,

Не зразу, та на вічнії літа.

КозлДобре усвідомлюючи ту страшну небезпеку, що нависла над Україною, Симон Петлюра розпочав формувати Слобідський Кіш, на який могла покластися молода держава, оточена ворогами.

МельнВ той самий час. студенти-націоналісти виступають ініціатором створення Організаційного комітету-який взяв на себе обов’язки створити надійні збройні сили для захисту молодої Української держави.

КозлТаким чином почали формувати Український Студентський січовий курінь. До складу якого входили студенти Українського Національного університету, Київського університету ім. Святого Володимира, Академії ім. святих Кирила і Мефодія та гімназисти.

Пісня «Ой у лузі червона калина»

 

Мельн А тим часом московське керівництво продовжувало свою боротьбу з незалеж­ною Україною.

(У мікрофон чути голос: «Нам необходимо возвратить Украйну России, без Украины нет России. Без украинского угля, хлеба, соли, Черного моря Россия существовать не может, она задохнется. Отправляясь в Украйну, помните, что для достижения своей цели все средства одинаково хороши. Ни на одну минуту не забивайте, что Украйна должна быть нашей. Желаю вам полного успеха».

Троцкий).

МельнТа за словами не стало й діло. 30-тисячне військо більшовиків під командою О. Антонова та царського полковника М. Муравйова рушило в Україну.

КозлСічень. 1918 рік. Ситуація на нашому північному фронті склалася дуже несприятлива. Армія під проводом Муравйова наближалася до Києва. Всі боєздатні війська були відправлені на фронт.

Мельн Але ситуація на фронті вимагає свіжих військових частин. Із відома Секретаріату у військових справах на фронт відправляють студентський курінь із курсантів військового училища і студентської молоді. Найстаршому з них було — 23, наймолодшому — 15.

Козл Більшість із них жодного разу не тримала рушниці в руках, не бачила війни у вічі.

Треба вважати, що ті, хто посилав студентський курінь, були певними, що буде підтримка іншої військової частини. Але сталося не так…

Мельн Як легко збагнути шляхетний порив

Як проти страшної навали

Пішов кожен з них –  і стократ осмілів

Юнацтво вкраїнське повстало.

КозлМайбутнє світилося в їхніх очах

Вела їх відвага орлина,

Бо знали – закритий для відступу шлях

Вперед! Разом з нами Вкраїна!

Кліп « Ми сміло в бій підемо»

ШмельоваВночі 27 січня Студентський січовий курінь під командуванням сотника Омельченка та ще двохсот юнаків військової школи проти шеститисячної орди червоноармійців, що під командуванням Муравйова сунули від Бахмача на Київ.

КолядаУранці 28 січня потяг досяг станції Крути. Тут юнаки отримали наказ вивантажитись і рушити вздовж залізничного полотна на схід. На широкій засніженій рівнині колона зупинилася. Віддано новий наказ – окопатися.

ШмелЦілу ніч, у глибокому снігу, при п’ятнадцятиградусному морозі, у своїх благеньких шкільних шинелях просиділи бійці у холодних окопах. Хлопці перемерзли до кісток, вранці вони ледь могли розігнути задубіле тіло.

Над Крутами круки —

Під круками Крути

Зійшлося юнацтво,

Щоб волю здобути.

Сніги зледенілі

І темінь іскриста

За Крутами в скруту

Зійшлося їх триста.

Білим снігом мело,

Чорним громом гуло,

Їх там триста як скло,

Їх там триста як скло.

Під круками Крути —

Під Крутами круки

Заклякли, як колоди

Зморожені руки.

Настелено в полі

Кривавої вати,

Щоб їм молоденьким

Переночувати.

Білим снігом мело,

Чорним громом гуло,

Їх там триста як скло,

Їх там триста як скло.

Моя Україно,

Мій Києве-княже

Ця юнь безборонна

За тебе поляже.

Щоб ми їх посвяти

Не смівши забути,

Своїм воскресінням

Помстились за Крути.

МельнЩе не засіріло над Крутами, як банди “червоних” щільними колонами розпочали наступ.

Коваль Та коли вони підійшли на віддаль пострілу, ці діти, тримаючи зброю в замерзлих недосвідчених руках, зустріли їх рясним вогнем. Заговорили довгими чергами кулемети, поливаючи ворога свинцем. На допомогу молоді наспіла на відкритій залізничній платформі гармата під орудою сотника Лощенка.

ШмелСаме вона якийсь час влучним вогнем стримувала атакуючий запал червоноармійців.

КолядаНе встигла молитва долинуть до Бога

Гармати по юних вже б’ють без кінця…

І падають діти… І раптом…  “Підмога!”

Це радісний крик Січового Стрільця.

Мельн До напису в Крутах з-під білої пари

З’явивсь паротяг, на якому (овва!)

Два грізних “Максими” й гармата до пари

-А хто там казав, що нас Бог забува?…

КовальПять годин без перестанку Студентський курінь стримував червоні банди сам будучи під градом куль і гранат.Здавалося перемога не за “горами”. Але раптово в атаку пішла піхота. Ворог обійшов лінію оборони з боків.

ШмелСотники Тимчинко і Богачевський спішно подалися до Ніжина за допомогою, яку так і не знайшли. В бою були застрілений сотник Омельченко.

КолядаСеред студентів почалася паніка. Підбадьорений своєю перевагою, ворог кинувся в атаку. Більшовики безжалісно багнетами кололи груди юнаків розбивали їм голови прикладами рушниць, добивали поранених. 

Мельн Та мало набоїв. Замовкли “максими”

Отаман упав на скривавлену твердь

А губи шепочуть: “Я вбитий не в спину,

Віч-на-віч, орлята, зустрінемо смерть.”

 Фільм

КовальЧервоне козацтво – від крові червоне

На конях з шаблями летіло туди

Де діти у шанцях лічили патрони

Як велети вставши супроти орди

ШмелВеликими були втрати. Майже 250 курсантів і студентів та 10 старшин поклали свої молоді голови на великому бойовищі. Особливо тяжкі муки випали на долю 32 студентів, які потрапили до рук сп’янілого від крові, ненависного ворога.

Мельн Більшовики катували і дико знущалися над ними. Наступного дня 28 студентів побитих і змордованих, повели на розстріл. Але і тоді вони не зріклися України. Один із гімназистів заспівав “Ще не вмерла…” його підтримали інші полонені та ворожі постріли назавжди обірвали неско­рені юнацькі голоси.

ШмелРешта – чотирьох поранених студентів відправили до Харкова на подальші допити. Так закінчився цей бій.

МельнНа бій за Вкраїну ішли юнаки

Під Київ, під кулі, під Крути.

Багато-багато в боях їх лягло,

Ніколи нам їх не вернути.

Фільм

Коляда Після жорстокого бою під Крутами червона армія заволоділа Дарницею. Муравйов наказав відкрити по Києву вогонь з важких гармат. П’ять діб ураганного обстрілу перетворили життя киян на пекло. Полковник вима­гав від підлеглих нещадно знищити всіх ворогів революції. Такої кривавої різанини столиця України не бачила з часів татаро-монгольського нашестя. У літературі вказується різне число жертв від 2 до 5 тисяч.

Пісню виконує Козловська М.

КовальНевдовзі після пограбувань Києва більшовики відступили на схід.Першого березня 1918 року Організаційний комітет, який очолював студент С.Король, вирішив розшукати місце загибелі своїх товаришів під Крутами. Це виявилося нелегкою справою. Після тривалих пошуків за допомогою місцевих селян було знайдено ями, в яких лежали тіла героїв. Однак всіх загиблих знайти не вдалося.

 Пісня «Тополя похилилася»

Коляда17 березня 1918 року тіла 28 юнаків привіз сумний потяг до Києва. Впізнано було тільки 18 з них, а решту не могли. 19 березня 1918 року Українська Народна Республіка прощалась з своїми першими Героями, котрі по-лицарські поклали душу і тіло за незалежність, за волю нашої Батьківщини. Поховали Крутянців на високому дніпровському березі, неподалік могили першого українського князя Аскольда.

КовальІ в тисячі сердець озивалися болем і гордістю слова голови Центральної  Ради Михайла Грушевського “стримайте ваші сльози! Ці юнаки поклали свої голови за визволення Вітчизни і Вітчизна збереже про них вдячну пам’ять на віки вічні”.

Гаврилюк .“На Аскольдовій могилі”

На Аскольдовій могилі

Поховали їх —

Тридцять учнів-українців,

Славних, молодих…

На Аскольдовій могилі

Українській цвіт! —

По кривавій, по дорозі

Нам іти у світ.

На кого посміла знятись

Зрадника рука? —

Квітне сонце, грає вітер

І Дніпро-ріка…

На кого завзявся Каїн?

Боже, покарай! —

Понад все вони любили

Свій коханий край.

Вмерли в Новім Заповіті

З славою святих, —

На Аскольдовій могилі

Поховали їх.

Організаційний комітет оголосив постанову про спорудження пам’ятника  полеглим героям. Та після приходу більшовицької влади могилу юних героїв було зрівняно з землею, місце поховання поглинув парк, а їх імена – морок забуття.

Тепер на Аскольдовій могилі знову височіє хрест, на якому виписано імена героїв:Сотник Омельченко, Володимир Шульгін, Лука Дмитренко, Микола Лизогуб, Олександр Попович, Божко-Божинський, Ізидор Курик, Олександр Шерстюк та багато інших студентів і гімназистів.

Минуть роки, століття та пам’ять про юнаків, які полягли під Крутами, не не зникне вовік. Не має права зникнути. Адже без неї немає історії. Нема народу, немає країни. Вона світитиме не тільки україн­цям, а й всім тим, хто готовий покласти своє життя в ім’я ідеї. 

Нема любові понад тy,

Що окропила кров’ю Крути

І ту гарячу кров святу

Народам світу не забути

Сьогодні пам’ять  знову відродилась  

Прийшла із поневолення життя,

Щоб свічною новою засвітилась

Душа, зірвавши пута забуття

В молитвах всіх героїв пригадаєм

Живим у Бога будем щедрості просить

Воскресне дух, я всіх вас закликаю

Людської пам'яті свічу яскраву запаліть.

Вихід із лампадками

Схилімо свої голови перед світлою пам’яттю тих молодих лицарів, які далекого січневого ранку заступили собою шлях ворогам на Київ во ім’я воскреслої сьогодні України. Помянімо їх хвилиною мовчання.

Нехай пам'ять про наших героїв, які загинули за Україну, буде вічною.

І нехай їхня смерть буде для нас прикладом, як треба любити свою Батьківщину. 

Молитва

О Боже наш добрий

З високого неба

Молитву сьогодні

Заносим до Тебе.

За тих, що боролись

При станції Крути

За нашу Державу

Із ворогом лютим

Що в битві цій впали

В цю зиму криваву…

Прийми їх до себе!

Прийми в своїх славу!

А нам від цих Триста,

О Боже, благаєм

Любові та й вчитись для рідного краю 

Чи на рідних полях

Чи в чужій стороні

Осенило чи ні

Святохреснее рам’я

Вам усім, хто поляг

За тризубовий стяг.

Вічная пам'ять.